іонний

-а, -е, фіз., хім.

Прикм. до іон. || Дія якого пов'язана з використанням іонів та електронів. Іонні прилади.

••

Іо́нне депо́ — накопичення іонів лікарських речовин у верхніх шарах шкіри при проведенні лікарського електрофорезу.

Іо́нне джерело́ — пристрій для отримання у вакуумі іонного пучка – просторово сформованого потоку іонів.

Іо́нний зв'язо́к — хімічний зв'язок, зумовлений перенесенням валентних електронів з одного атома на інший (утворення позитивних і негативних іонів) і електростатичною (кулонівською) взаємодією між ними.

Іо́нний мікроско́п — електронно-оптичний прилад, в якому для отримання зображень застосовується іонний пучок, що створюється термоіонним або газорозрядним іонним джерелом.

Іо́нний прое́ктор — безлінзований іонно-оптичний прилад для отримання збільшеного в декілька мільйонів разів зображення поверхні твердого тіла (найчастіше металу).

Іо́нний пучо́к — направлений потік позитивних або негативних іонів, який має зазвичай малі поперечні розміри у порівнянні з довжиною і рухається зі швидкістю, яка значно перевищує хаотичні теплові швидкості частинок, що його складають.

Іо́нні криста́ли — кристали з іонним (електростатичним) характером зв'язку між атомами.